Урок № 1

Вступ. Краса й багатство української мови

Рідна мова в рідній школі!

Що бринить нам чарівніш?

Що нам ближче і миліш

І дорожче в час недолі?

                  Олександр Олесь

І. Організаційна частина
Готовність до уроку

 Прочитати вірш Оксани Забужко.
Мова кожного народу
неповторна і – своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші – трелі солов'я.
На своїй природній мові
і потоки гомонять;
зелен-клени у діброві
по-кленовому шумлять.
Солов'їну, барвінкову,
колосисту – на віки –
українську рідну мову
в дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
буду всюди й повсякчас,
бо ж єдина – так, як мати,
мова в кожного із нас!
 
Оксана Забужко

Визначити, які епітети використано для увиразнення української мови? Запишіть 2 – 3 приклади у свій зошит і розфарбуйте їх кольорами (олівець, маркер, фломастер).

* Евристична бесіда. Прочитайте.
Соловей, барвінок, калина, колосок – це найбільш розповсюджені в Україні символи, що допомагають слухачеві створити гармонійне слухове й зорове сприйняття. Квітка калини – то емблема материнської любові. Пурпур калини символізує дівочу красу. Барвінок і колосок – безмежна краса й багатство нашої землі. А мова наша солов’їна тому, що ця пташка символізує милозвучність, співучість, звукову гармонію нашої національної пісенності.
* А яке походження має українська мова? До якої «мовної сім’ї» вона належить?

Роль братів-просвітителів у справі формування сучасних слов’янських мов важко переоцінити. Нагадаємо, що святі Кирило і Мефодій були греками і походили з Фессалонік. А тепер уявіть, що потрібно зробити, щоб прийти до чужого народу, придумати алфавіт, і при цьому всі погодилися і сказали: «Так, добре, нас все влаштовує, давайте такими літерами будемо писати»? Отже розглянемо цікаві факти порушеної теми.

 

Декілька цікавих фактів про мовну спадщину святих Кирила і Мефодія

1. Слов’янські мови за часів Кирила і Мефодія були схожі між собою. Тут йдеться не лише про мешканців, наприклад, Києва, Чернігова чи Новгорода, а й Белграда, і навіть Праги.

2. Мови, які виросли з давньослов’янської, досі містять у собі масу давньослов’янських слів і виразів.

3. Наші пращури користувалися великою кількістю слів, запозичених з інших мов. Такі звичні нам поняття, як стяг, якір, хліб, броня чи осел – прийшли з німецьких мов. Ківш, глечик, клоччя – з балтійських. Ліхтар, корабель, терем, янгол – з грецької мови. А ось з народної латини ми запозичили слова: лазня, грек, миска, кіт, мармур та ін. Зараз уже всі ці слова ми вважаємо своїми, але, як і предки, не припиняємо запозичувати нові з інших мов.

4. Святі брати Кирило і Мефодій справді сформували першу слов’янську писемність. Будучи місіонерами, вони в першу чергу хотіли перекласти для наших предків Святе Письмо (Біблія-пояснити значення).

5. Незважаючи на те, що наш сучасний алфавіт названий на ім’я молодшого зі святих братів, вигадали його, швидше за все, його учні.

6. Давньоруська і старослов’янська мови – це не одне й те саме. Вони споріднені, але все ж таки різні. Давньоруська – була мовою розмовною, тоді як старослов’янська – письмовою, що зіграла вирішальну роль у становленні та подальшому розвитку мовлення. За князя Ярослава Мудрого в XI столітті створюються перші книги, написані старослов’янською мовою.

 

* Отже, ми пригадали походження української мови. А що робить її співучою та мелодійною? Пригадаймо засоби милозвучності.

Найуживанішим засобом милозвучності мови є чергування у — в та і — й

Іноді прийменник у набирає форм уві, ув, вві: день у день, рука в руку; підняв угору, піднявся вгору; степ і море, море й степ; дощ іде, дощ не йде. Петриків батько був ув економії за корівника. (Остап Вишня.)  Стало так легко, як уві сні. (Ю. Яновський.)

Вправи на закріплення. Запишіть правильно подані словосполучення, розкриваючи дужки

Хлопець (у,в) Харкові, дівчина (у,в) Полтаві, аеропорт (у,в) Києві, експедиція (у,в) Арктику, прийшла (у,в) оранжерею, озеро (у,в) долині, навчатися (у,в) університеті, дефіс (у,в) словах.

Жовтий (і,й) блакитний, жито (і,й) пшениця, дуб (і,й) клен, тигр (і,й) леопард, літо (і,й) осінь, серпень (і,й) вересень, Анфіса (і,й) Анастасія, молоко (і,й) сметана.

 

Поговоримо про вживання в нашій мові синонімів та антонімів

* Поясніть усно, яку роль відіграють у спілкуванні звертання до співрозмовника чи співрозмовниці сонечко, голубонько, орле, соколе, серденько, зіронько?

* Запишіть синонімічні ряди, виокремлюючи зайве слово.

Сильний, потужний, могутній, брунатний, дужий, міцний.

Говорити, товаришувати, патякати, казати, розповідати, теревенити.

Завірюха, віхола, злива, хурделиця, хуртовина, хуга, сніговиця.

Вихований, чемний, ерудований, приязний, ґречний, поштивий.

 

Підсумок

1. Що для будь-якої людини є рідна мова?

2. Що робить українську мову чарівною, співучою?

3. Як письменники використовують багатство української мови у своїх творах?

 

Домашнє завдання. Виписати з творів для читання влітку два приклади милозвучності й один приклад вживання синонімів.

Дякую за увагу! Будьте здорові!

Зась! Ви не можете копіювати вміст цієї сторінки